Виставка «Вілла Тугендгат» у Львові, або Як любити архітектурний модернізм

2 лютого у Львівському палаці мистецтв урочисто відкрили виставку „Вілла Тугендгат“, до організації якої долучився і львівський осередок Національної спілки архітекторів України. Цю мобільну виставку, присвячену історії й сучасності знаменитого архітектурного творіння Міс ван дер Рое у Брно (Чехія), бачили у десятках  міст світу, а тепер — до 17 лютого — вона доступна й у Львові

Історія вілли Тугендгат — цікава, з різними періодами — як піднесення, так і занепаду. Ще на початках будівля — а її було споруджено у 1929-30 роках — вражала ультрамодністю, ексклюзивністю, високою вартістю, що було пов’язано з новаторськими й цікавими конструктивними, просторовими, дизайнерськими, технічними й технологічними рішеннями. Вже тоді хтось вважав сімейну віллу Тугендгатів втіленням довершеності, інші вбачали у ній прояви марнотратства. Доля розпорядилась й так, що свого часу в цій будівлі, котра згодом стане іконою стилю, розташовувалась …стайня для коней. Знаково, що в 1992-му у віллі підпишуть угоду про розділення Чехословаччини. Нині об’єкт належить до Світової спадщини ЮНЕСКО й міжнародної мережі Iconic Houses, що об’єднує будівлі, житлові й художні майстерні, створені видатними архітекторами й доступні для громадськості. Вілла є одним з улюблених зразків архітектурного модернізму у світі: на рік музей «Вілла Тугендгат» відвідує близько 35 тис. осіб і зараз квитки туди викуплені аж до червня!

Якщо ж ти не їдеш до вілли, то вона приїде до тебе. Думка привезти виставку «Вілла Тугендгат» до Львова  зародилась у середовищі Інституту архітектури Львівської політехніки, ініціатором став директор ІАРХ професор Богдан Черкес. Організатори виставки: НСАУ, Львівська міська рада, за підтримки ЛОДА, Генеральне консульство Чеської республіки у Львові, Магістрат міста Брна і Музей „Вілла Тугендгат“. Для експозиції обрали Палац мистецтв: тут чи не найкраще може розкритися модерністичний об’єкт.

З нагоди відкриття виставки до Львова завітала делегація із Брна: директорка Музею «Вілла Тугендгат» Івета Черна, представник відділу зовнішніх відносин музею Петр Дворак, а також Яна Санцова і Лібуше Штепанська з Департаменту міжнародних відносин Магістрату Брна. Івета Черна каже:

— Такий значний інтерес до вілли зумовлений передовсім постаттю її творця — Міс ван дер Рое. Це одна з найвідоміших персоналій ХХ ст. й один із найвідоміших (поряд із Ле Корбюзьє та Вальтером Гропіусом) архітекторів модерністського архітектурного руху в Європі. Як відомо, Міс ван дер Рое емігрував до США, де значною мірою знайшов себе як архітектор і де в Чикаго заснував архітектурну школу. До нас приїжджають гості з усього світу, зокрема зі США. Наша виставка, до речі, була у Чикаго, Нью-Йорку, чим ми дуже пишаємось. Львів став 22 пунктом її призначення. Ми горді презентувати місцевій публіці цей особливий об’єкт модерної архітектури.

Підприємці Фріц і Грета Тугендгат — замовники проекту — добре знали, який будинок хочуть. І довірились знаному фахівцю: як згадувала Г.Тугендгат, під час зустрічі Міс ван дер Рое справив на них із чоловіком сильне враження — як „справжній творець“. Триповерхова вілла мала чудовий вид на місто. Це був перший в архітектурній практиці випадок застосування сталевої несучої конструкції із тонких стовпців з хрестоподібним перетином. Будівлю обладнали прогресивним експлуатаційним і технічним оснащенням: скляні вікна, що опускалися завдяки електромоторам, ліфти, система кондиціонування, сигналізація тощо. Внутрішній простір будівлі — ясний (завдяки великим вікнам), «великий» (що, за визначенням Г.Тугендгат робить «людину вільною»), «плинний» (завдяки дизайнерським рішенням, розташуванню меблів, як пояснюють архітектор Філіп Джонсон й історик архітектури Зігфрід Гідіон). Тут панувала раціональність, лаконічність, геометризм. Неповторності додавали елементи, виготовлені з рідкісних й екзотичних матеріалів (італійський травертин, онікс з Марокко, різні види деревини, як-от палісандр чи макасарський ебен, із Південно-Східної Азії), меблі, спроектовані Міс ван дер Рое (крісла «Барселона» і «Штутгарт», а також розроблені спеціально для вілли стільці «Брно» і «Тугендгат»). А ззовні — гармонійний зв’язок із природою: сад, що був раєм для забав малечі Тугендгатів, рослини на фасаді будинку, які наче ховали його у собі, зимовий сад, де Ф.Тугендгат створив прекрасну оранжерею, тощо.

У 1938 році, з аншлюсом Австрії, Тугендгати, що мали єврейське коріння, мусили залишити свій будинок (емігрували у Швейцарію, потім у Венесуелу). У період Другої світової війни у будівлі розташовувалось гестапо, вона була власністю рейху. У 1945-му загін Радянської армії звільнив об’єкт, завдавши йому певних пошкоджень. Після війни там діяли школа танцю, реабілітаційний центр. У 1963-му вілла визнана пам’яткою культури, вкінці 1960-х її відвідує Г.Тугендгат, там відбувається виставка творів Міс ван дер Рое; у 1995-му — отримала статус національного пам’ятника культури, а у 2001-му — об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Ще у першій половині 1980-х на об’єкті проводили певні відновлювальні й реконструкційні роботи (дещо з автентичних елементів було змінено, але загалом це мало позитивне значення для збереження вілли), а відчутно процес «повернення» вілли  активізувався у 2000-х.

Спеціально створена міждисциплінарна експертна група провела дослідження, аналіз, а в 2010-12 роках відбулись санаційні, реставраційні й відновлювальні роботи — з метою максимального наближення вілли до оригінального вигляду. Процес відновлення цілісності будівлі й інтер’єрів був складним і дороговартісним: матеріали привозили з різних країн, дотримувались оригінальних рецептур під час робіт і т.д. Проект реалізовано завдяки 100-відсотковій підтримці європейських фондів. Урочисте відкриття відновленої вілли відбулось у лютому 2012-го. Нині будівля вважається найбільш автентичним і найкраще збереженим об’єктом Міс ван дер Рое у Європі. Вона є власністю міста, у музеї проводять різноманітні культурні, освітні, архітектурні заходи, екскурсії тощо. Також там діє Центр досліджень та документації, що збирає дані про об’єкт і архітектуру Брна ХІХ-ХХ ст. Павел Пешек, Генеральний консул Чехії у Львові, зазначає:

— Ця виставка важлива, бо засвідчує, що Чехія — це не лише Прага чи Карлові Вари, так само, як Україна — не тільки Київ і Львів: насправді усюди можна знайти щось цікаве, і важливо знати про це. Я приємно вражений, що на відкриття виставки зібралося стільки людей: вони (а це не тільки професійні архітектори) знали, що це буде щось особливе, що вілла Тугендгат — виняткова будівля. Я сподіваюсь, що українці знайдуть час і можливість відвідати Чеську республіку, зокрема Брно (і вже в умовах безвізового режиму), адже культурний обмін, ознайомлення з досвідом, пам’ятками інших народів сприяє взаємному збагаченню.

За словами очільника ЛОО НСАУ Олеся Яреми, виставка привертає увагу до міста Брна, що має цікаву історію, в тому числі й архітектурну, й загалом до Моравії з її особливим колоритом. А от на думку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського експозиція актуалізує інтерес до модерністичної архітектури, зокрема у Львові. Доцент кафедри ДАС Політехіки, заступник голови правління ЛОО НСАУ Богдан Гой доповнює:

— Львів — унікальне місто, де достатньо пам’яток модернізму, але належної уваги і любові до них ми, на жаль, ще не проявляємо. Маємо немало таких об’єктів міжвоєнного періоду, також видатних персоналій, які очолювали архітектурні школи й заслуговують визнання. Скажімо, та ж «Юлієтка», де жив і працював Юліан Захарієвич: більшість архітекторів навіть не уявляють, де вона розташована, а стан її — просто жахливий. У той же час на прикладі вілли Тугендгат бачимо, скільки уваги, зусиль і часу (7 років досліджень і 2 роки реалізації!) приділено лише одному архітектурному об’єкту. Нам є про що подумати і чого повчитись у чехів, інших представників європейської спільноти, адже модерністичний пласт — непересічна віха в розвитку архітектури і культури.

​

Виставку «Вілла Тугендгат» планують показати і в інших містах України, зокрема в Києві, Івано-Франківську та Харкові.

14.02.2017

Ірина Шутка