Львівська хартія
14 листопада 2019 року під час науково-практичної конференції "Архітектура Львівщини–старе та нове" до 60-річчя відкриття Львівського будинку архітектора у Пороховій вежі XVI ст. було затверджено Львівську хартію.
Львів. Стратегія архітектурного розвитку і збереження автентичності міста та регіону
Преамбула
Хартія «Львів. Стратегія архітектурного розвитку і збереження автентичності міста та регіону» – це документ, розроблений Львівською обласною організацією Національної спілки архітекторів України задля окреслення основних напрямків стратегії сталого розвитку як королівського міста Лева – давньої столиці Галичини та Володимирії – а тепер сучасної культурно-туристичної столиці Незалежної України та адміністративно-політичного центру Львівської області, так і усього Західного регіону нашої Соборної держави.
Усвідомлюючи історичні виклики та шанси, беручи до уваги реалії сьогодення та дійсний соціально-економічний, духовно-культурний та екологічний стан, беремо на себе зобов'язання перед Богом та Українським народом впроваджувати на практиці наступні постулати сталого стратегічного розвитку міста Львова та регіону:
- розвивати ініціативи, спрямовані на інтеграцію та популяризацію через мас-медіа основних принципів Львівської хартії в політику регіонального та місцевого самоврядування із якнайширшим залученням суб’єктів господарювання, інвесторів, зацікавлених учасників та широких кіл громадянського суспільства;
- розвивати засоби для інтегрованого розвитку, сприяти вдосконаленню фаховості управлінських структур для їх реалізації і створювати необхідні для цього рамкові умови на місцевому рівні, зокрема формування нових місцевих правил забудови, що базуються на європейських устремліннях нашої держави;
- сприяти збалансованому просторовому розвитку міста, розробляючи його основну містобудівну документацію (історико-архітектурний опорний план, генплан міста, зонінги районів, урбаністичні стратегічні прогнози тощо) на базі європейської поліцентричної системи міст, із врахуванням національних традицій та історичних культурних надбань України.
Констатуємо, що:
- Львів, а також і увесь Західноукраїнський регіон мають у розпорядженні унікальні духовно-культурні, національно-історичні надбання та архітектурно-мистецьку спадщину, потужні науково-підприємницькі сили для соціальної інтеграції у Європейську спільноту та надзвичайні шанси для стрімкого економічного розвитку. Незважаючи на глибоку системну кризу і демографічні проблеми через масову міґрацію його громадян, давній Львів у контексті розвитку України досі залишається потужним центром науки, джерелом зростання та інновацій. Люди, території та природні ресурси роблять наше місто, регіон та країну безцінним скарбом, який ми повинні оберігати та примножувати.
- Сталий стратегічний розвиток – передумова успіху історичного європейського міста, яким є Львів. У нинішніх реаліях місто зможе виконати свої функції носіїв суспільного прогресу тільки у разі збереження внутрішнього соціального балансу, популяризацію національних традицій та надбань, забезпечення культурного різноманіття і досягнення високої архітектурно-будівельної, експлуатаційної та екологічної якості. Саме тому діяльність націлена на створення достатньої кількості громадських просторів, міських культурних ландшафтів, зразків якісної національної архітектури відіграють центральну роль у покращенні умов для життя мешканців міста, а не політика «руральної ментальності», яка розглядає місто як набір різної міри інвестиційної привабливості земельних ділянок.
- Визначення «висока архітектурна культура» слід трактувати, як сукупність усіх історичних, культурних, економічних, технічних та екологічних аспектів, що впливають на якість як архітектурного планування та будівництва, так і ефективної експлуатації та розвитку. Тому необхідними є вольові рішення націлені на будівництво потрібних місту об’єктів соціально-культурного призначення і забезпечення здачі в експлуатацію лише повністю готових до використання не лише громадських будівель і споруд, але й житла та об’єктів інфраструктури міста. Цьому сприятиме реалізація стратегії забезпечення виключно муніципального управління як всіма типами інженерних та транспортних мереж міста, так і значної кількості об’єктів нерухомості в ньому.
- Містобудівна стратегія першочергово має бути спрямована на збереження історичної спадщини та підвищення архітектурно-мистецької цінності т.зв. «спальних» й віддалених від центру міських кварталів та мікрорайонів. Проте, базуючись на ідеях конкуренто-спроможної економіки, необхідно забезпечувати створення робочих місць для подолання високого рівня безробіття, так щоб уникати зміщення акцентів на монопольний розвиток туристичної галузі та її інфраструктури.
- Якісно нове містобудівне проектування може забезпечити екологічне промислове зростання як на нових так і на пост промислових територіях міста із застосуванням інноваційних природоохоронних технологій, що заохочують розвиток нових видів промисловості та підприємств із низькими шкідливими викидами, створення безавтомобільних урбаністичних «зелених коридорів», ревіталізацію водних артерій та впровадження інших сучасних засобів збільшення кількості якісних зон природно-ландшафтної рекреації у структурі міста та його забудови.
- Архітектурна спадщина міста та регіону становить невід’ємну історичну цінність української нації та європейського культурного простору. Будь-яке втручання, навіть з метою забезпечення автентичності збереження об'єкта історичної спадщини як пам’ятки національного чи місцевого значення, має зводитися лише до необхідного мінімуму, а належне утримання, ревалоризація та реставрація цих об'єктів мають стати головними пріоритетами у їх фаховій консервації із максимальним збереженням їх особливого історичного стилю.
- Запорукою успішного міста є масове соціально-економічне та духовне просвітництво, активізація національно орієнтованої політики в галузі культури, освіти, спорту, а також підприємництва та адміністративного керівництва. У цьому процесі Львів має необхідний історичний та культурно-технологічний потенціал, щоб стати опорним регіональним освітнім центром, що потребує відповідного розвитку наявної навчальної, спортивної та експериментально-дослідницької інфраструктури.
- Суттєве покращення якості освіти та оптимальне використання потенціалу знань численних науково-освітніх та інноваційно-виробничих установ міста (через створення системи обміну інформацією між практикою та теорією), у тому числі на архітектурно-будівельному ринку, – це ще один досі не використаний у повній мірі резерв урбаністичного розвитку міста і регіону. Для цього пропонується відродження різноманітної діяльності за принципом «Львів – "Ворота в Європу" для України і "Вітрина України" для Європи». А це потребує створення просторів для виставково-ярмаркової діяльності, конгрес-центрів, інноваційних закладів культури, розвиток і нове будівництво об’єктів міжнародної транспортної інфраструктури тощо.
- Стабільний менеджмент міста через формування логістично-пересадочних вузлів транспортних мереж муніципально-регіонального та міжнародного значення, модернізацію мереж інфраструктури, розвиток передових ультрасучасних технологій будівництва та експлуатації, а також підвищення енергоефективності існуючих будівель та споруд – є основними інструментами для економічної ефективності поселень регіону та комфортної євроінтеграції країни в цілому.
- Забезпечення високої якості життя мешканців міста та регіону у довготерміновій перспективі може забезпечити лише обов’язкова, гарантована державною владою, своєчасна та системна модернізація інженерно-технічної інфраструктури, а саме: газо-водопостачання, аерація стічних вод та інші мережі комунікацій міської господарки, у тому числі, очищення від сміття та відходів життєдіяльності.
- Концепція «універсального міста», що поєднує в єдиний комплекс житло, робочу діяльність, освіту, постачання і організацію дозвілля (із оптимізацією мереж інфраструктури та високою енергоефективністю об’єктів міської забудови та інфраструктури), має стати пріоритетною при розробленні містобудівної документації. При цьому важливою основою ефективного і стабільного використання ресурсів має бути компактна структура поселення, як запорука тісної соціальної інтеграції мешканців, а також економія територіальних ресурсів регіону та держави.
- Архітекторам-практикам слід пам’ятати, що у міських реаліях існує безпосередній взаємозв'язок між економічною привабливістю та інвестиціями з одного боку і якісними архітектурно-містобудівними проектними рішеннями з іншого (особливо якщо вони обрані на конкурентних засадах і органічно поєднують природнє довкілля та сучасну урбаністичну інфраструктуру). Віднайдення формули «золотої середи» - найкращого, а не компромісного рішення – є запорукою успішної архітектури, подібно до історичних взірців, зокрема об’єктів, збудованих у зоряний час діяльності знакових львівських архітекторів – Івана Левинського та Юліана Захарієвича, творча та теоретична спадщина яких повинна стати своєрідним дороговказом якісної архітектурної практики для сучасних архітекторів Львова та їх колег з України та Світу.
У зв’язку із наведеним, декларуємо побажання, щоб органи місцевого самоврядування міста та регіону, а також усі учасники архітектурно-будівельного ринку Львова та області взяли до відома цей документ, так само, як і інші документи, на яких він ґрунтується, і керувалися ними у своїй діяльності; усі причетні академічні заклади та інституції можуть увести його до своїх навчальних програм.
ПАМ’ЯТАЙМО ПРО ВИСОКУ МІСІЮ СЛУЖИТИ БОГОВІ ТА УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ,
СЛАВА УКРАЇНІ!
Ухвалено з нагоди проведення науково-практичної конференції «Архітектура Львівщини старе та нове» до 60-річчя відкриття Львівського будинку архітектора у Пороховій вежі. м. Львів, 14 листопада 2019 року Божого.
За дорученням Правління ЛОО НСАУ документ склав архітектор Юрій ГОРАЛЕВИЧ.
Текст Хартії відредаговано та узгоджено на Круглому столі «Сучасні проблеми містобудівного розвитку історичних міст України» за участі архітекторів зі Львова, Тернополя та Чернівців і затверджено на засіданні Правління ЛОО НСАУ 5.12.2019 р.
