Дискусійний круглий стіл «Генплан Львова – утопія чи реальність?»
18 листопада 2018 року у Центрі Архітектури, Дизайну та Урбаністики «Порохова ВЕЖА» в рамках проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього» відбувся Дискусійний круглий стіл «Генплан Львова – утопія чи реальність?».
Протокол-стенограма
Присутні: 75 архітекторів (правління ЛОО НСАУ, члени Спілки) і гості
СЛУХАЛИ: голову правління Спілки Богдана Гоя, який відкрив Круглий стіл по обговоренню питань, які турбують архітекторів і небайдужих мешканців міста стосовно існуючого документу – Генерального плану м. Львова, розрахованого до 2025 р. Він підкреслив, що у рамках виставки «Метрополіс: Минулі утопії майбутнього» відбулось шість лекцій, присвячених різним історичним етапам розвитку міста і що тема генплану, тема розвитку, тема забудови міста є однією з найактуальніших тем теперішнього часу, які часто розглядаються на шпальтах газет, є сюжетом телевізійних передач і в яких часто звертаються до Спілки архітекторів, як професійної громади. Тому задачі Круглого столу проговорити проблеми розвитку міста і в процесі дискусій сформулювати спільні бачення його перспективного розвитку на основі двох протилежних поглядів – креативного урбанізму (пропонує радикальні зміни в забудові, транспортній системі, силуеті міста тощо) і поміркованого консерватизму (Львів сам по собі є цінність і вимагає коректного втручання в його тканину). Тому Б. Гоєм був запропонований наступний порядок денний:
Пленарні ввідні доповіді (по 10 хвилин):
- Петро Крупа – головний архітектор проектів ДПІ «Містопроект», один із розробників генплану Львова до 2025 року – Генплан Львова: ідеї і реалізація;
- Галина Петришин – професор, зав. кафедри Містобудування Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» - Обговорення політики генерального плану м. Львова, створення нової спеціальності «Просторове планування територій»;
- Володимир Беньо – голова Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України – Аналіз генерального плану Львова: де ми і куди йдемо?
Основні питання, що пропонується обговорити на «Круглому столі»:
- Концепція і можливі вектори коригування генплану Львова;
- Зонінг і ДПТ: інструмент узаконення порушень чи реалізації генплану?
- Архітектурно-містобудівна рада – відповідальний орган містобудівної політики чи «колективна невідповідальність»;
- Транспортна схема міста:наявні проблеми і шляхи їх вирішення;
- Історична спадщина: чи може вона бути «незручною»?
СЛУХАЛИ: Петра Крупу, архітектора, який входив до складу групи, яка безпосередньо приймала участь у розробці генерального плану Львова 2025 р. і який далі працює над його реалізацією. Доповідач розповів про роботу над генпланом, яка ведеться постійно упродовж багатьох років і передбачає внесення змін, доповнень, корегування, і що це кропітка, напружена робота цілого колективу. Коротко описав особливості попередніх генпланів, їх авторів, авторські колективи тощо. Проаналізував роботу над Генеральним планом 2010 р., який був затверджений з врахуванням внесених в нього коректив. На підставі цього документу розробляються стратегічні плани комплексного підходу до розвитку міста, його розбудови, розміщення нової забудови, розвиток транспортної інфраструктури, мереж інших комунікацій, громадських споруд і т.п. Одним з головних завдань генерального плану, як підкреслив Петро Крупа, є резервування територій під різні види будівництва і в першу чергу для розбудови транспортної мережі міста: створення внутрішнього кільця, будівництво позавуличного транспорту, ліній метрополітену тощо. Транспортна система міста з радіальної повинна стати радіально-кільцевою, що зменшить транспортні потоки через центральну історично сформовану частину міста. Актуальним також є будівництво в північній частині міста концесійної траси Via Regia і реконструкція зовнішньої кільцевої дороги.
СЛУХАЛИ: Галину Петришин, професора, зав. кафедри Містобудування НУ «Львівська політехніка», яка продовжила обговорення політики реалізації Генерального плану Львова. Вона проаналізувала і представила в діаграмах статистичні данні соціально-економічного розвитку міста: чисельність населення, приріст населення; зайнятість (тис. робочих місць); житловий фонд (тис. м. кв.); об’єм житлового будівництва, показала як змінювався ВВП на душу населення тощо. Проведений аналіз показав проблемні ситуації, які не були враховані при корегуванні генплану 2010 року. Підкреслено, що так і не вирішені питання, які виникли при реалізації генерального плану м. Львова, напряму пов’язані з загальноукраїнськими процесами містобудівної політики в державі. Тому вважає, що реалізація генерального плану відбувається, але повільно і нерівномірно. Основну проблему бачить у відсутності інвестиційних коштів. Також провела порівняльний аналіз особливостей розвитку міст Східної та Західної України. На схемах і діаграмах наглядно проілюстровано переваги розвитку міст Західної України. Розглянула і прокоментувала чинники, які створюють напруженість у місті Львові - транспортне перенавантаження вулиць, особливо центральних районів міста, високу щільність забудови, зменшення зелених зон, проблеми збереження історичної спадщини тощо. Розповіла про відкриття на кафедрі «Містобудування» нової спеціальності «Просторове планування територій». Було відзначено, що наявність такої "кузні кадрів" є велика перевага Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка».
СЛУХАЛИ: Володимира Беньо, голову Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України. Його виступ був логічним продовженням попередніх доповідей. Свій виступ Володимира Беньо почав з цитати проф. Богдана Черкеса, суть якої полягає в тому, що за розроблення генерального плану треба щоб несли відповідальність не одна група проектантів, а слід запросити 5-7 груп, сформованих із спеціалістів та мешканців міста, які б активно включились в розробку ідей розвитку міста; цитати Віталія Дубини, ДП ДІПМ МІСТОПРОЕКТ, який наголошує на багатофункційний розвиток міста як центра культури, освіти, науки, туризму, спорту, торгівлі, виробництва тощо; цитати Віри Лясковської (архітектора, депутата ЛМР), яка стверджувала, що туризм і сукупні системи його обслуговування можуть бути лише складовою містоутворюючої бази Львова, а не провідною. В своїй доповіді Володимир Беньо охопив широкий спектр проблем - проаналізував стан і проблеми розвитку житлового фонду, об’єктів освіти (шкіл, дитячих садочків), транспортних магістралей і місць паркування автотранспорту, екології, документації по розробці генплану, зонінгу тощо. Висновок – генплан порушується, його треба корегувати, але це дуже важливий і необхідний документ і ця зустріч і дискусії повинні ще багато разів повторюватись для визначення спільної думки відносно стратегії розвитку міста як з точки зору фахівців, так і з погляду активістів.
СЛУХАЛИ: Богдана Гоя, який запропонував перейти до обговорення основних питань. На кожне питання було запропоновано виділити орієнтовно по 20 хвилин і не більше 2-3 виступів на одне питання. Виступаючим говорити коротко, стисло по суті.
СЛУХАЛИ: Юрія Столярова, який торкнувся питання 1. – невідповідності масового житлового будівництва, кількості садочків, шкіл для новобудов, відсутності достовірних статистичних даних про демографічний стан населення Львова (для кого ведеться будівництво, хто буде купувати квартири і хто буде там жити?); 2. – можливості збільшення парко місць; 3. – недосконалість законодавчої бази, в який не передбачені засоби достатнього фінансування соціальної інфраструктури (будівництва доріг, озеленення, садочків, шкіл тощо). Запропонував збільшити відсоток з 4% до 10 % (20%) з кількості приватних інвестицій в житлове будівництво, які направляються на будівництво потрібної інфраструктури. В умовах ринкової економіки житлове будівництво ведеться за кошти приватних інвесторів, а соціальна інфраструктура фінансується за кошти міста і не розвивається належним чином з-за їх відсутності. Ці проблеми будуть перепоною в реалізації генеральних планів не залежно від того, хто буде головний архітектор міста і хто буде проектувати генплан.
СЛУХАЛИ: Юрія Джигіля, який наголосив на необхідність комплексного системного підходу до реалізації генерального плану. Проблема в тому, що архітектор-проектант отримує конкретне завдання і немає можливості впливати на соціальні процеси розвитку міста. Саме громадські структури (організації, спілки) повинні чітко стежити за виконанням і реалізацією генерального плану, бо в нашому випадку генеральний план з документу, який повинен задавати вектор розвитку міста, перетворюється в документ, який постійно корегується для узаконення будівництва, яке вже відбулось.
СЛУХАЛИ: Олександра Ємельянова, громадського діяча, наголосив, що в генплані повинні бути позиції, які не підлягають корегуванню, повинні бути прописані плани реалізації поставлених задач і чітко відслідковуватись етапи їх виконання; що місто повинно бути відкритим до інвестицій, пропонувати ідеї, щоб зацікавити інвесторів. Інакше стратегії закладені в генплані залишаться на папері і будуть утопією.
СЛУХАЛИ: Олександру Сладкову, соціолога, яка з позицій свого фаху розкрила проблему демографічних спадів і підйомів, які притаманні новим житловим утворенням і наслідки цих процесів в контексті містобудівних рішень. Спочатку спостерігається наявність великої кількості дітей дошкільного віку і для них недостатньо садочків. Далі діти підростають, потреба в дитячих садочках значно зменшується, але стає велика кількість дітей шкільного віку і тепер не вистачає шкіл. Доповідач задає питання, що в такій ситуації треба будувати в першу чергу – дороги про які говорили попередні виступаючи чи об’єкти освіти для дітей?
СЛУХАЛИ: Михайла Ягольника, який в складі групи спеціалістіву 2008 р. розробив документ стратегічного розвитку Львова, який пролежав "під сукном" і не мав реалізації. Цей документ не генплан, а візія - процес керованого розвитку міста, основою якого є системний підхід, сучасні інформаційні технології, що дозволяють швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку міста, прогнозувати результати і визначити найбільш оптимальний з них, створюючи умови для формування конкурентно спроможного мегаполісу. А це – економіка, це первинне з чого починається нове життя міста. Підкреслив, що важливо зберігати резервні території згідно діючого генплану і паралельно розробляти новий генплан на 50 років.
СЛУХАЛИ: Олеся Ярему, який розглянув позиції генплану, які були реалізовані, а які ні. Одною з проблем міста бачить несформованість транспортної мережі міста і на основі закордонного досвіду не бачить проблем у будівництві одної, другої кільцевої дороги навколо Львова. Розглянув питання про створення комісії по регулюванню надходження коштів від будівництва нових житлових утворень на розвиток інфраструктури міста.
СЛУХАЛИ: Віталія Дубину, ДП ДІПМ МІСТОПРОЕКТ, який надав визначення генплану Львова 2025 р., як прогнозному документу територіального розвитку міста, бо план міста можна зробити не більше ніж на п’ять років, на десять років – це програма, а двадцять років – це прогноз, а більше двадцяти років це – утопія. Тому генплан – прогнозно-нормативний документ, він не претендує на повну реалізацію, показує векторні напрямки розвитку міста і є підставою для розробки наступної проектної документації. Описує роль зонінгу, як документу який конкретизує генплан і узаконює види діяльності, які правомочні бути розвинуті на тій чи іншій території. Охарактеризував сучасні соціально-економічні проблеми, що проявляються на рівні генерального плану: демографічний спад населення, бум на житлове будівництво, яке, як він сподівається, з часом почне стихати, стан об’єктів системи освіти, в першу чергу дитячих садочків в новобудовах. Прокоментував проблему нечіткості вихідних статистичних даних для розвитку міста і доцільність обов’язкового перегляду через кожні п’ять років, як це було в умовах планової економіки, генерального плану для визначення векторів його подальшого розвитку. В таких умовах генеральний план міста буде виконувати свої задачі. Зараз назріла потреба в коректному моніторингу Генплану Львова 2025 р. в контексті сучасних соціально-економічних проблем.
СЛУХАЛИ: Ігоря Кузьмака, який розглядає містоутворення під впливом трьох вузлових факторів: людей, території і ресурсів. Він зауважив, що в умовах ринкової економіки доцільно напрацьовувати нові конструктивні механізми корегування генерального плану, які б відрізнялись від часів планової економіки і пояснив чому:
- перший основний фактор це – люди. Він наголосив на недопустимість складати чиновниками, керуючись суто своїм особистим баченням, завдання на проектування для архітекторів проектних інститутів та фірм, ігноруючи інтереси громадян міста. Запропонував при міський раді створити відповідну групу, яка б була уповноважена від міської влади, міської адміністрації, від громадських, політичних організацій займалась напрацюванням варіантів перспективного розвитку міста на 5, 10 і більше років;
- наступний фактор це – міські території. Доповідач акцентував увагу на територію як місце проживання людей з надзвичайно широким спектром вимог до свого середовища – стану житла, транспортної інфраструктури, об’єктів сфери обслуговування, озеленення, благоустрою, екології тощо, які хочуть мати мешканці як гідні умови їх проживання і на скільки ці бажання находять своє віддзеркалення в містобудівній документації – зонінгу, як приймаються рішення по затвердженню проектів забудови міської території на містобудівній раді, наприклад питання санації стагнованих промислових територій таких підприємств як Кінескоп, промтериторії по вул. Хімічній і т.п.; резервування територій під транспортні розв’язки, дороги, хорди, і чому, і в яких роках було заблоковано їх будівництво; юридично-правову культуру реалізації генерального плану міста – ми приймаємо зобов’язання жити по цьому плану і тут же через місяць чи два невеличкими хрестиками починаємо його перекреслювати. Висновок доповідача по другому фактору - запропоновано генеральному плану надати статус непорушного документу (хоча б на 5 років), який на рівні міста повинен стати законом. Тобто, якщо територія виділена під промислове підприємство, будуємо промислове підприємство, а не житло, якщо під об’єкт освіти, то будуємо об’єкт освіти. Корегуватися може сам об’єкт, але не змінюється функціональне призначення території.
- третій фактор це – ресурси міста, різні види (джерела фінансування, мешканці міста, стратегічна візія міста, екологічні ресурси, енергетичні тощо). Доповідач першим і найголовнішим з ресурсів вважає джерела фінансування. В генплані все повинно бути узгоджено: якщо ставляться нереальні задачі і під них відсутнє фінансування, такі пропозиції в генплані стають утопією. Наступний ресурс є самі люди, які живуть і працюють на міських територіях і виникла проблема - для кого і як розвивати ці території, якщо люди масово почали виїжджати з міста в пошуку кращого життя (міграційна політика). Наступний ресурс – візія міста - ідея, логічна конструкція, модель бажаного майбутнього образу міста, його архітектурно-композиційного та функціонально-планувального вирішення, здійснення переходу від сучасних реалій до інвестиційно-привабливого міста, для якого характерні інноваційний розвиток, високий рівень економічного добробуту для його мешканців, співжиття з природою. Така візія для міста не створена, а без неї генплан не має контрольованих векторів розвитку. Наступний ресурс – екологічний, який включає в себе різні компоненти навколишнього середовища міста (повітря, воду, землю, зелені насадження і т.п.). Небезпечним для міста є стан забруднення атмосферного повітря, води, забруднення землі в місцях зберігання сміття (звалища побутових відходів), стагнованих промислових територій, шумове забруднення тощо. Ще один ресурс міста, про який ішла мова – енергетичний, з яким в місті є серйозна проблема. Як вирішувати проблему - за рахунок імпорту, чи пошуку місцевих ресурсів, яких ми не знаємо і не вміємо освоювати. Ці та цілий ряд інших глобальних питань, повинні бути вирішені на рівні генерального плану, але , як підкреслив доповідач, без візії, нової перспективи розвитку міста, орієнтованої на вирішення інтересів громади, генплан не може бути затвердженим.
СЛУХАЛИ: Сергія Іваха, депутата ЛМР, який висловив своє здивування з приводу відсутності головного архітектора міста при обговоренні таких важливих для громади міста питань як історико-архітектурний опорний план, а сьогодні - генерального плану Львова. Доповідач відмічає, що на теперішній час у місті сформована добре структурована система, яка має достатньо важелів, щоб впливати на ситуацію, яка склалась в місті, але того, нажаль, не відбувається. Сьогодні є інспекція ДАБІ – виконавчий орган Львівської міської ради, який займається архітектурно-будівельним контролем та удосконаленням містобудівництва, який призначено владою міста і має широкий спектр повноважень для аналізу і внесення коректив в питання розвитку міста. Є головний архітектор, який саме видає технічні завдання (МБУО) для проектування, де чітко формулює своє бачення, наприклад, розвитку тої чи іншої території, є ДПТ, які як правило розробляє Містопроект і це теж наша влада. Так само є виконавчий комітет ЛМР, який затверджує детальні плани територій і видачу завдань на їх проектування. Депутатський корпус задіяний лише, коли приймаються рішення стосовно планування територій в межах Галицького району, де відсутній зонінг. Також доповідач проаналізував виконання рішень генерального плану в контексті діяльності містобудівної ради, членами якої є багато поважних людей і які присутні зараз в залі. Він відзначив, що, нажаль, містобудівна рада на сьогоднішній день є «ручним органом» головного архітектора і пояснив це тим, що голосування за ті чи інші рішення приймаються в закритому, таємному режимі, що є прямим порушенням положення про містобудівну раду. На підставі рішень, ухвалених в такій спосіб, головний архітектор розробляє містобудівні умови та обмеження на проектування. В завершення виступу доповідач зробив звернення до членів архітектурно-містобудівної ради (АМБР), щоб вони відстоювали своє право на відкрите голосування для того, щоб їх не використовували на свою користь владні структури.
СЛУХАЛИ: репліку Ігоря Кузьмака, як члена АБМР, якій вважає, що його та колег присутність у АМБР важлива і обов’язкова бо дає змогу бути в курсі справ, що відбуваються в місті, висловити свою і почути думки інших, а голосування, закрите чи відкрите, вважає зайвим, оскільки рішення ради є консультативним, а головний архітектор рішення буде приймати згідно свого бачення.
СЛУХАЛИ: Богдана Гоя, який відзначив, що робота Дискусійного круглого стола проходить плідно, триває вже більше двох годин і іде до завершення, тому бажано чітко і коротко формулювати свої думки. Він запропонував наступний сценарій:
перейти до розгляду питання про історико-архітектурний опорний план Львова, який на сьогоднішній день активно дискутується, надав слово Лілії Сергіївні.
Також ним було запропоновано після обговорення цієї теми на завершення надати слово доповідачам пленарних ввідних доповідей.
СЛУХАЛИ: Лілію Оніщенко, очільника управління охорони історичного середовища. За її словами для Львова зараз розробляють новий історико-архітектурний опорний план, і він перебуває на стадії завершення. Старий історико-архітектурний опорний план, був розроблений у 2005 році, але так і не був затвердженим. Він ліг в основу генерального плану міста Львова 2010р.
За словами Лілії Онищенко, для Львова зараз розробляють новий історико-архітектурний опорний план, і він перебуває на стадії завершення. Після того, як він буде затверджений, ми будемо працювати відповідно до нових процедур, які передбачені останньою постановою Кабміну.
Новий історико-архітектурний опорний план Львова розробляє київський “Інститут культурної спадщини”.
Прикінцеві рекомендації доповідачів пленарних доповідей
СЛУХАЛИ: Володимира Беньо, зачитав лист від громадських організацій Львівщини до керівництва міста та країни, в якому проситься:
- Вжити усіх заходів, аби унеможливити зловживання в галузі містобудування, які відбуваються в процесі внесення змін в генеральний план шляхом розроблення та затвердження детальних планів територій, що в своїй суті суперечить базовим завданням генерального плану.
- Сприяти прозорості процесів в межах міста Львова, а також процесу коригування генерального плану Львова, залучивши до останнього незалежні сторони: експертів з відповідних царин та громадськість.
- Закласти в міський бюджет на 2019 рік кошти для коригування генерального плану м.Львова.
СЛУХАЛИ: Галину Петришин, запропонувала в питанні реалізації генплану Львова запровадити практику цільових річних програм націлених на концентрацію зусиль (організаційних та фінансових) на реалізацію конкретного завдання, закладеного у проекті генплану міста (наприклад: рік садочків, рік громадського транспорту тощо).
СЛУХАЛИ: Ігоря Крупу, який зазначив, що у проекті генплану треба чітко усвідомити, що у суперечці хто головніший: землевпорядник чи архітектор – головними є саме рішення архітекторів-урбаністів. А завдання міської влади і законодавчих механізмів забезпечити їх реалізацію.
Записала Тамара Мазур
