Каплиця Боїмів у місті Львові
Каплиця Боїмів знаходиться у Львові на площі Катедральній , 1. Пам'ятка сакральної архітектури збудована у 1609–1615 роках (за іншими даними у 1606–1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. Каплицю побудовано на території тогочасного міського цвинтаря, поблизу Латинського собору. Усипальницю для родини замовив Георгій Боїм і розпочав її будівництво, а завершував його син Павло Боїм.
Імена творців каплиці точно не відомі. За найобґрунтованішою версією, її будівничим був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер, який в ті часи побудував ратушу, оздобив сусідню каплицю Кампіянів. Прототипом каплиці Боїмів ймовірно є усипальниця Зиґмунтовська (Сигізмундівська) у замку Вавель в Кракові, яка була побудована на початку ХVI ст. італійським архітектором Б. Флорентійчиком (Бартоломео Береччі). Архітектор ж каплиці Боїмів обмежився одним куполом, зате основний об’єм він виконав на зразок зрубу-четверика, квадратним у плані, а над карнизом перевів його у восьмерик – барабан купола. Власне цією центричністю вирізняється каплиця Боїмів у ряді одночасових аналогів Львова (каплиця Трьох Святителів тощо).
Андрій Бемер, німець за походженням також називається автором скульптури Христа. Саме він, імовірно, і переконав Георгія Боїма будувати каплицю не в стилі пізнього ренесансу, а в стилі маньєризму. Це є також загадкою пам’ятки архітектури, чому Боїм змінив свою думку.
Угорець Джорджі (Dziordzi, Dziurdzi),а польською– Єжи Боїм (р.н. невідомий - 1617) прибув до Речі Посполитої з почтом Стефана Баторія, де виконував функцію королівського секретаря, осів у Львові, одружився з Ядвігою Ніжньовською (Jadwigą Niżniowską) і цілком вписався в середовище заможних львівських міщан.
Наступні три покоління хлопчиків з роду Боїмів всі матимуть другим іменем Єжи - в честь засновника роду. Вже корінний львів'янин Павел Єжи Боїм (1581- грудень 1641), син Єжи, теж був не останньою людиною у місті. Хоча і вивчився Боїм-молодший на лікаря в Падуанському університеті, а в 1600 році як доктор філософії та медицини був навіть синдиком падуанських артистів, в 1613 році повернувся на Батьківщину, щоб заплатити борги свого швагра Зигмунта Брезлера. Водночас виконував обов'язки економа (управителя) шпиталя св. Духа при однойменному костелі. В 1620-1641 році був, як і батько колись, райцем, а з 1627 року - війтом Льовова. Разом з іншими можновладцями Львова уфундував в Катедрі вівтар св. Роха в 1623р., коли місто страждало від голоду та мору. При цьому спеціальність свою не забував, мав лікарську практику, хоча не гребував й дохідною торгівлею: конкурував з гданським купцем Яном Томсонем (Janem Tomsonem), сплавляючи до Гданська поташ з маєтків князя Яреми Вишневецького, а також пшеницю.
Мав велику кам'яницю "Джіорджівку" (Dziurdziowska) поблизу єзуїтського костелу (Трибунальська, 10). Одружився з Доротою Барщовною (Dorota Barczówna, померла в 1644р.), мав дочку Катерину та шість синів. До речі, первістка Єжи Павло Боїм позбавив спадщини за паскудне ведення бізнесу: той легковажно замість множити добробут все втрачав. Інші сини: Павел (як і батько, медик), Міхал (пішов в єзуїти. Мабуть, тому що недалеко ходити було - сусіди), Микола і Ян (купці). Наймолодший, Бенедикт Павел, теж став єзуїтом. Теж нічого собі кар'єра.
Павел Боїм заповів поховати себе в родинній каплиці при катедральному цвинтарі, яку зафундував його батько. Дотепер одну з зовнішніх стін "чорної перлини" Львова прикрашають портрети та герби Єжи, Ядвіги, а в інтер'єрах збереглися різьблені фігури Єжи Боїма, Павла, інших членів родини, та по-барочному пишні епітафії.
Падуанський університет дотепер зберігає серед інших реліквій часу герб Павла Боїма, а також ще одного студента - Міхала Боїма (1679).
Дивно, що при такій багатодітності рід Боїмів досить швидко згас. Всі діти онука Єжи, теж Єжи Боїма, померли бездітними. Лише Миколай Боїм (помер в 1690р.) лишив трьох синів: Міхала, Рафала та Алєксандра. Що з ними сталося далі, невідомо.
Львів, каплиця Боїмів та вид на Ратушу
Легендою виявилось те, що родина Боїмів могла підземним ходом проходити зі свого помешкання на Староєврейській вулиці до каплиці. Під землею неможливо було пройти, бо там були крипти з похованнями і відповідний запах.
Останні археологічні дослідження показали, що крипти під родинною усипальницею Боїмів були ще до її побудови, під іншою попередньою спорудою. Прохід під землею міг використовуватися для іншої каплиці, але не родиною Боїмів, зазначає Андрій Салюк.
До того ж достеменно не відомо, де саме мешкала родина. Одна з версій, що її будинок був на вулиці Шевській.
У каплиці Боїмів відправляли служби переважно за упокій. У криптах усипальниці спочивали три покоління Боїмів. Усього в усипальниці було поховано 14 членів родини Боїмів.
У другій половині XVIII-го століття поховання з каплиці Боїмів перенесені на львівські цвинтарі, а ключі від неї, згідно з заповітом Георгія Боїма, передано до катедри. Але де саме перепоховані Боїми, не відомо – на Личаківському чи на Стрийському. Якщо на останньому, то цей цвинтар був зруйнований, і деякі скульптури перенесли на Личаків. Решту кам’яних надгробків просто подрібнили на щебінку і нею посипали доріжки в місті. Немає однозначної відповіді дослідників і щодо походження відомого купця Георгія Боїма, який приїхав до Львова у XVI столітті з Угорщини.
У 1945 році радянська влада закрила каплицю для відвідувачів. Однак з 1969 року сакральна споруда увійшла як окремий відділ до Львівської картинної галереї і її знову відкрито для відвідувачів. Відділ у складі галереї працює й до нині з 10:00 до 17:00 крім понеділка.
Екстер’єр
Перша половина XVII століття -час переходу від ренесансу до бароко. Це помітно. Від суворої простоти форм відродження - в спіральний безлад бароко. Нижній ярус, який створив невідомий майстер, більш простий. Середина східної стіни, виконана Г.Штольцем, вже набагато експресивніша, а до куполу приклався різець відомого майстра того часу Я.Пфістера: повна різьблена вакханалія.
Вхідні двері у каплицю замінили, за припущенням Андрія Салюка, найпізніше на початку XIX століття. Але ковані елементи – замок, ручка, оздоблення – оригінальні, перенесені з первісних дверей на нову дерев’яну основу.
Ззовні каплиця своєю архітектурно-об'ємною композицією нагадує прикарпатські церкви XVII-го століття. Квадратна у плані, будівля увінчана восьмериком бані з восьмигранним світловим ліхтарем. Верхній купол завершено хрестом з фігурою Ісуса.
Архітектурний стиль каплиці визначають як зрілий ренесанс з переходом до бароко. Також його характеризують як найхарактерніший взірець північного маньєризму в Україні. Архітектурний об'єм має характерну для доби Ренесансу центричну композицію, розбивку зовнішніх стінпілястрами іонічного ордера, розвинений вінцевий карниз.
Стіни каплиці орієнтовані строго за сторонами світу. Південна закрита житловим будинком, що прибудований впритул до каплиці у XIX-му столітті. Два сімейних портрети на західній стіні - залишки фамільної галереї Боїмів. На південній стіні збереглися дві різьблені епітафії роботи Пфістера.
Східна стіна, що виходить на вулицю Галицьку, розчленована п'ятьма пілястрами і прикрашена двома фресковими портретами — самого Георгія Боїма та його дружини Ядвіґи. Портрети створені 1617 року, їх приписують Яну Дзіані (Jan Giani). Під портретом засновника каплиці — напис латинською: «Георгій Боїм. Львівський райця, фундатор цієї каплиці. Року: 1617». А під портретом його дружини, напис має такий зміст: «Ядвіґа з нижньовських Боїм».
На північній стіні, також розчленованій пілястрами, розміщені два фрескові зображення: Богоматері та Ісуса Христа. Вище, на одній зі сторін восьмигранного барабана — один із найкрасивіших львівських рельєфів — «Юрій Змієборець». Взагалі образ святого Юрія (патрона Георгія Боїма) принаймні тричі зустрічається в декоративному оформленні каплиці. Вважається, що автором фресок і барельєфа, а також скульптурних зображень над капітелями пілястр, є Андреас Бемер.
Західна стіна. Композиції фасадів Каплиці Боїмів. Фрагмент фасаду.
Найнасиченішим декоративними елементами є головний, західний бік каплиці. Відомо, що скульптурну декорацію західного фасаду створено на другому етапі будівництва каплиці у 1611–1615 роках. Її автором вважають майстра з Вроцлава Гануша Шольца. Протягом останніх двох століть мистецтвознавці не раз нарікали на невисокий художній рівень цієї скульптурної декорації, хоч для туристів саме вона є найцікавішим і найбільш вражаючим елементом у зовнішньому оформленні каплиці. На відміну від східного і північного фасадів, західний розчленовано шістьома колонами по горизонталі і двома карнизами по вертикалі. Декоративні рельєфи західного фасаду розташовані у трьох ярусах.
У другому ярусі в картушах над скульптурними зображеннями пророків розташовані цитати із Біблії латинською мовою (на фасаді зліва направо):
- «Morte turpissima condemnemus/ eum sapi I» («Засудімо його на смерть ганебну» (Кн. Мудрости 2.20) — над святим Петром;
- «Foderunt manus meos et pedes meos/ DA Psal. XXI» («Прокололи вони мої руки та ноги мої» (Псал. 22 (21). 17);
- «Corpus meum dedi percucientibus et genas vellentibus/ Esai. L» («Підставив я спину свою тим, хто б'є, а щоки свої щипачам» (Ісаї 50.6);
- «Mittamus lignum in panem eius. Et eradamus eum de terra viventium /Ier: XI» («Зрубаймо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім» (Єремії 11.19));
- «Et post hebdomadas LXII occidetur Christus /DAN. IX» («А по 62-х тижнях буде погублений месія» (Даниїла 9.26);
- «Et appenderunt mercedem meam XXX argenteos /Zach XI» («І вони платню мою відважили — тридцять срібняків» (Захарії 11.12) — над входом;
- In Virga percutien[t] maxillam ivdicis /Mich. V. («Тростиною б'ють по щоці суддю» (Міхея 4.14)) — над входом;
- «Et dicent non est Rex Noster /Ose X» («І скажуть вони: нема в нас Царя» (Осії 10.3) — над святим Павлом.
Найбільш насиченим рельєфними зображеннями є третій ярус. Він складається з композицій на тему Страстей Христових: «Бичування», «Несення хреста», «Розпинання», «Зняття з хреста». Завдяки виразності пластики ці композиції та композиції інтер'єру називають «Біблією для бідних», оскільки не треба знати грамоти, щоби зрозуміти суть.
В лютому 2004р. "Львівська газета" писала, що перед входом до каплиці утворилася яма: провалилася одна з плит, якими вимощено майданчик перед пам’яткою.
"Під час досліджень у крипті каплиці археологи побачили глибоку нішу, завалену будівельним сміттям. Ця знахідка занепокоїла дослідників, адже тріщину на фасаді над нею зашпаклювали під час реставрації 1927 року. Тріщина, на думку дослідників, свідчить про погану несучу здатність склепіння крипти.
Під час досліджень експертів здивував той факт, що на одній із плит зовсім не було снігу. Таке зазвичай трапляється над теплотрасами. Очевидно, тепло з крипти досягає поверхні – саме тому ця плита і впала, відкривши порожнину, утворену талими та дощовими водами. Це свідчить про те, що довкола каплиці є порожнини, спричинені відсутністю дренажної системи. Управління охорони історичного середовища м. Львова вирішило засипати яму піском, таким чином законсервувавши її".
Скульптура Христос скорботний
Ще однією незвичною особливістю зовнішнього виду каплиці є фігура Христа на куполі. Це мало розповсюджений у християнській іконографії образ Христа Засмученого (пол. Chrystus frasobliwy, англ. Pensive Christ). Незвичність цього варіанту скульптури у тому, що на відміну від усіх інших зображень сидячого Христа, тут Христос спирається щокою на ліву руку, а на більшості відомих зображень — на праву. Під Христом купол «оперізує» такий напис латинською мовою: «Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? Плач Єремії 1.12».
Каплиця Боїмів. Купол каплиці. Образ Христа Засмученого
На Каплиці Боїмів відтворений сюжет „Христос Скорботний”. Цікавий він тим, що подібних зображень Христа лише два в Україні. Друге знаходиться теж у Львові на вулиці Зеленій, 251, де на місті колишнього чумного кладовища розташована колонна із статуєю Скорботного Христа.
«Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє» – ці слова латиною важко побачити знизу. Саме вони написані під двометровою скульптурою задумливого Ісуса на даху каплиці. Христос із сумом дивиться донизу, на щоденну людську суєту.
Скульптура зроблена з каменя з використанням металу, з якого виготовлений вінок. Львів’яни мають щастя підіймати свої очі на схилену кам’яну постать Христа, який ніби їх застерігає.
Іконографія скорботного Ісуса найчастіше зустрічається в народному мистецтві, у придорожніх каплицях. Чому саме таку скульптуру вирішив поставити на родинній каплиці заможний купець Боїм? Цього достеменно не відомо, як і не виявлено ніяких первинних витоків, невідоме ім’я автора цієї знаменитої скульптури.
Президент Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова Андрій Салюк упродовж десяти років досліджує каплицю Боїмів, а його громадська організація опікується унікальною пам’яткою архітектури. Він припускає, що ця скульптура зроблена Георгієм Боїмом для себе. Адже перш аніж стати католиком, він був протестантом. Оскільки всі елементи в каплиці мають глибинне значення, відтак не випадково з’явився і образ скорботного Ісуса, що не було характерним для католицизму того часу.
«Мені здається, що саме відомий художник Дюрер найбільш розвинув тему скорботного Христа. На його знакових роботах зображений саме такий Ісус. Він до цієї теми звертався навіть у саркастичному проекті на честь перемоги над селянами у селянській війні в 16-му столітті. Митець увінчав скульптуру скорботного селянина, який журиться над поразкою. Посадив селянина у таку позу, в якій попередньо Дюрер зображав Христа, і подає цей образ, порівнюючи селянина з тугою, яку мав Христос на горі Оливній», – розповідає Андрій Салюк.
За його словами, він не випадково це пригадав, оскільки, каже він, відомий німецький художник Альбрехт Дюрер прихильно ставився до реформації: «Георгій Боїм теж був протестантом, допоки не приїхав у Львів. Тут він прийняв католицизм. Про це мовиться в численних архівних матеріалах. Але чи навернувся він щиро і духовно, чи для того, щоб бути тут патрицієм, нормально існувати в католицькому світі?»
Як каже Андрій Салюк, він дійшов до висновку, що в цьому разі використано скульптуру Христа скорботного, іконографія якого йде саме від Дюрера, симпатика реформації. «Скорботний селянин визнав поразку. Боїм скорився з переходом на католицизм. Можливо, він сумує і переймається цією темою, а, можливо, у душі, глибоко в серці лишаються речі, які вилились у такій формі цього протесту. Тому що для католицизму таке зображення Христа стало традиційним значно пізніше», – каже Андрій Салюк.
Інтер`єр
Усі елементи каплиці збереглись, зокрема, й усі первісні дерев’яні елементи інтер’єру. Це, зокрема, й дерев’яні поліхромні лави, які розписані рослинним орнаментом в угорському стилі. Виявляється, їх було більше, ніж залишилося.
Інтер'єр продовжує розпочату західним фасадом лінію: кесони на куполі, велемовні епітафії, крилаті ангельські голівки, розп'яття, армії фігур і фігурок - невже це реально, як можна було на початку XVII століття вже так майстерно володіти різцем і так підкорити собі камінь?
Як залишається таємницею і те, чому в каплиці зображено сюжет старозавітного жертвоприношення ягняти, а Таємна вечеря в іконостасі представлена не в центрі каплиці, як і саме розп’яття Ісуса. Ймовірно, коли компонували композицію інтер’єру, в це вкладався глибокий зміст, але його ще мають розкрити теологи.
Інтер'єр каплиці композиційно і стилістично пов'язаний з її зовнішнім виглядом. Завдяки майстерності архітекторів, зсередини каплиця виглядає значно більшою і вищою, аніж ззовні. Вівтарна стіна, що зливається з чашою куполу каплиці, створює атмосферу піднесення.
Більшість скульптурних робіт в інтер'єрі каплиці виконав Йоган Пфістер. Для оздоблення він використав матеріали з місцин, неподалік від Львова. Нижній ярус вівтаря, як і фасад — з полянського вапняку (поклади біля села Поляна). Верхній ярус вівтаря та підкупольні рельєфи виконано у техніці стюко (із застосуванням суміші вапна, гіпсу й меленого алебастру або мармуру). Деякі скульптурні композиції створені з застосуванням чорного мармуру та білого або сірого алебастру, який на той час був відомий під назвою «русинський мармур».
Каплиця Боїмів. Вівтар. Композиція «Таємна вечеря»
Вівтарні композиції — центр інтер'єру. Вони розміщені на східній внутрішній стіні каплиці, навпроти входу. Площина вівтарної стіни поділена карнизами на три яруси, щільно заповненими скульптурними творами. Найважливіші композиції розташовані у двох верхніх ярусах.
Нижній ярус відділено карнизом, який спирається на фігури чотирьох пророків. Двоє дверей прикривають вівтарні ніші. На зовнішньому боці лівих дверей зображено Ісуса Христа, на правих — Діву Марію. У оздобленні дверей використані різноманітні техніки — викладання (інтарсія), різьблення по дереву, кування й розпис.
Головна тема вівтарних композицій — Страсті Христові. Центральною композицією є «Моління про чашу». На невеликій площі авторам вдалося розмістити всіх учасників подій у Гетсиманському саду: Христа, який спілкується з ангелом, сплячих апостолів Петра, Якова та Іоана і стражників, яких веде Іуда.
Ліворуч від «Моління про чашу» — композиція «Таємна вечеря». У правому нижньому куті композиції, під лавою Іуди, вишкірився злосливою посмішкою диявол. Праву частину середнього ярусу займає композиція «Омивання ніг».
Середній ярус вівтаря відділено від верхнього карнизом. Він спирається на фігури чотирьох євангелістів, котрі позасинали сидячи. Верхній ярус вівтарної стіни складається з дещо менших за розмірами композицій: «Поклоніння агнцеві» і над нею — «Страшний Суд». Доповненням до сюжету «Поклоніння агнцеві» є чотири жіночих фігури, що уособлюють Справедливість(лат. Justicia), Любов (лат. Charitas), Терпіння (лат. Paciencia) і Віру (лат. Fides).
На південній стіні розміщено ще два відомі твори Й. Пфістера епітафії Боїмам та зятеві Г. Боїма — Й. Бреслеру. Епітафія Боїмів виконана з чорного мармуру і білого та сірого алебастру. Найвиразнішою частиною епітафії є скульптурна група «Пієта» (оплакування). У центрі групи Марія, яка тримає на руках тіло Христа, по боках — Георгій і Ядвіга Боїми на колінах, в двох верхніх ярусах — діти й онуки Боїмів.
Над вхідними дверима до каплиці розміщено два зразки образотворчого мистецтва XVII століття. Це портрети Георгія Боїма і його сина Павла. Ім'я автора портретів точно не відоме, хоча існує думка, що ним був Матеуш Доморадзкі. Портрет Георгія Боїма — перший міщанський портрет, виконаний у Львові.
Внутрішня чаша куполу каплиці Боїмів з трьома рядами кесонів
Внутрішня чаша купола каплиці є одним з найважливіших елементів ансамблю, який довершує цілісність комплексу. У нижній частині купола — три ряди кесонів, по дванадцять у кожному ряді. У третьому, найвищому ряді, у заглибленнях п'ятеро ангелів тримають частини фрази латинською мовою з Об'явлення (Одкровення) Івана Богослова: «Sanctus sanctus sanctus Dominus Deus» («Свят, свят, свят Господь Бог»).
Розміри кесонів зменшуються з наближенням до верхівки купола. Таке їх розташування, вдало вибраний блакитний колір тла, а також восьмигранний світловий ліхтар, створюють враження значно більшої висоти каплиці, аніж вона є насправді.
Над світловим ліхтарем розміщена верхня частина купола, прикрашена вісьмома барельєфами ангелів. Вони тримають у руках пергаменти з цитатою із латинської літургії: «Gloria in excelsis Deo et pax hominibus bonae voluntatis» («Слава во вишніх Богу і мир людям доброї волі»). На самому вершечку купола — дещо стилізоване фрескове зображення Святої Трійці.
Освітлення внутрішнього простору каплиці забезпечують також три круглі вікна. Два з них — у верхній частині північної стіни та ще одне — у вехній частині підкупольного восмерика на західному фасаді. Додаткове освітлення нижнього ярусу забезпечують чотири нижніх вікна головного фасаду.
Колористика
Андрій Салюк каже, що каплицю Боїмів покривали фарбою чотири рази, а в первісному вигляді вона була не темною і сірою, а різнокольоровою, і зовні, і всередині. Про це, за його словами, свідчить наявність поліхромії, тобто багатобарвного фарбування.
«Наші дослідження якраз доводять, що весь отой чорний фасад був розмальований. Усі скульптури на фасаді були розмальовані, як скульптури в інтер’єрі. Червоні плащі, намальоване обличчя, намальовані очі. Уявіть собі, як вона виглядала. Каплиця була кольоровою, і це до нашого сумного розуміння відправи за упокій», – каже дослідник.
Сучасні технічні можливості дозволяють так підсвітити будівлю, щоб уночі вона отримувала первісний кольоровий вигляд. Наразі це лише у мріях президента Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова.
Легенди
Каплицю Боїмів також називали Оґруйцовою — від польського слова «ogrójec» (сад). Це пов'язано з тим, що на куполі знаходиться статуя, що зображає Христа в Гетсиманському саду. Тема ця широко представлена в живопису, у скульптурі вона рідкісна, просто унікальна.
Каплиця Боїмів славна цікавою енергетикою: працівниця музею розповідала, що якось забула у закутку каплиці кошик з яблуками; більше аніж через півтора року вона несподівано на нього наштовхнулася і виявила, що яблука за цей час абсолютно не втратили своєї соковитості та аромату.
У вівтарній частині каплиці міститься «Таємна вечеря», цікава постаттю Юди, який вже отримав срібняки за зраду Христа і тому з-під його крісла шкірить зелені зуби диявол. Саме через це відтворення диявола тодішній архієпископ не хотів висвятити каплицю.
за матеріалами з інтернету, автор Козій М.Б.
